ua
Закрити
Стежка легенд
Проект Vodafone Україна та Полтавської міської ради
Пройди стежкою легенд Полтави та збери підкови на удачу

Полтава – казкове місто, сповнене легенд. Одна з них – про удачу, яку здобуде кожен, хто знайде підкову на своєму шляху. Підкова, як...

Читати далі

Полтава – казкове місто, сповнене легенд. Одна з них – про удачу, яку здобуде кожен, хто знайде підкову на своєму шляху. Підкова, як розповідають полтавчани, не тільки оберіг, це талісман, що неодмінно подарує удачу – справжню удачу на довгі роки. Вже декілька сотень років мандрівники, що відвідують Полтаву, розшукують підкови, щоб повернутися додому з впевненістю в успіху. За легендою, кожному, хто прагне удачі, необхідно пройти Полтавою, знайти легендарну стежку, на якій ще з козацьких часів залишилися підкові удачі. І кожен мандрівник, якщо він буде насправді уважним та дбайливим, неодмінно знайде всі підкови, що принесуть удачу і здійснення будь-яких, самих сміливих бажань. В наші часи, часи високих технологій та миттєвого зв’язку, не просто зустріти на дорозі підкову, загублену вершником на норовистому коні, але тих хто вірить в успіх, очікує винагорода. Полтава завжди готова зустрічати гостів, тож навіть в сьогодні ви знайдете удачу в Полтаві. Відправляйтесь стежкою легенд, і ви знайдете всі підкови, що розташовані на вашому шляху до удачі! Будьте впевненими і вірте в свою удачу – вона чекає на вас саме в Полтаві!




«Успенський собор»Дата відкриття: 1774 рік; дата руйнації: 1934 рік; дата реконструкції: 1995-2004 рокиАвтори: архітектор С. Стабанський (ХVІІІ ст.), В. Трегубов (ХХІ ст.)Місце розташування: м. Полтава, Соборний майдан, 1
Про локацію:

Дерев’яна будівля Успенського храму була відома з 80-х років ХVІІ століття. Проте у 1748 році…

Читати далі

Дерев’яна будівля Успенського храму була відома з 80-х років ХVІІ століття. Проте у 1748 році козацька старшина та громада міста прийняли рішення про спорудження кам’яного храму. Упродовж 1749–1770-х років стару будівлю церкви було замінено на кам’яну. Спорудження головного міського собору відбувалося під керівництвом знаного українського архітектора Стефана Стабанського на кошти останнього полкового уряду Полтави, на чолі якого стояв полковник Андрій Горленко, внук визначного політичного і державного діяча, гетьмана Війська Запорозького Данила Апостола. Зовнішнє оздоблення собору, його інтер’єр відповідали стилю українського бароко, а з 1780 року храм стає п’ятибанним. Головний на той час кафедральний собор міста виконував функцію своєрідної першої публічної протомузейної установи Полтави. В ньому можна було бачити відому ікону Святого Василя, перетворену шведами згідно з легендою на шахову дошку. Обабіч чотирьохярусного іконостасу були розміщені прапори козацьких полків, які формував Іван Котляревський із селян Полтавщини для війни з наполеонівською Францією 1812 року. На стінах храму висіли картини з зображенням Перекопських укріплень та перемоги 1771 року над турецькою фортецею Кафа (суч. Феодосія). Собор-меморіал славетних сторінок полтавців мав одну із найбільших бібліотек, до формування якої був причетний дід класика нової української літератури І. Котляревського диякон церкви Іван. У 1824 році за велінням єпископа Полтавського та Переяславського Георгія при соборі відкрили нотну школу, де навчали співам.

Проте були й трагічні етапи історії цієї споруди. Зокрема, у 1934 році згідно з рішенням Полтавського обкому КП(б)У міський кафедральний Свято-Успенський собор було зруйновано, а на вивільненій ділянці, серед іншого, планували спорудити гаражі.

Проте вже у наші часи відповідно до державної програми відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини України полтавський Свято-Успенський собор, що належав до рідкісного перехідного архітектурного типу міських і монастирських соборів кінця ХVІІІ століття, у 1999 році внесено до списку унікальних пам’яток національної культури, які підлягали першочерговому відновленню. 28 серпня 1995 року на храмове свято було здійснено закладання першої цеглини відбудови собору. І на день міста 23 вересня 2004 року новоспоруджений собор було освячено.

Сьогодні при Свято-Успенському соборі, в нижній частині храму, діє духовно-культурний центр імені преподобного Паїсія Величковського.