ua
Закрити
Стежка легенд
Проект Vodafone Україна та Полтавської міської ради
Пройди стежкою легенд Полтави та збери підкови на удачу

Полтава – казкове місто, сповнене легенд. Одна з них – про удачу, яку здобуде кожен, хто знайде підкову на своєму шляху. Підкова, як...

Читати далі

Полтава – казкове місто, сповнене легенд. Одна з них – про удачу, яку здобуде кожен, хто знайде підкову на своєму шляху. Підкова, як розповідають полтавчани, не тільки оберіг, це талісман, що неодмінно подарує удачу – справжню удачу на довгі роки. Вже декілька сотень років мандрівники, що відвідують Полтаву, розшукують підкови, щоб повернутися додому з впевненістю в успіху. За легендою, кожному, хто прагне удачі, необхідно пройти Полтавою, знайти легендарну стежку, на якій ще з козацьких часів залишилися підкові удачі. І кожен мандрівник, якщо він буде насправді уважним та дбайливим, неодмінно знайде всі підкови, що принесуть удачу і здійснення будь-яких, самих сміливих бажань. В наші часи, часи високих технологій та миттєвого зв’язку, не просто зустріти на дорозі підкову, загублену вершником на норовистому коні, але тих хто вірить в успіх, очікує винагорода. Полтава завжди готова зустрічати гостів, тож навіть в сьогодні ви знайдете удачу в Полтаві. Відправляйтесь стежкою легенд, і ви знайдете всі підкови, що розташовані на вашому шляху до удачі! Будьте впевненими і вірте в свою удачу – вона чекає на вас саме в Полтаві!




«Подільська вежа»Реконструкція однієї з п’яти бастіонних веж полтавської фортеці початку ХVІІІ століттяДата відкриття: 2009 рікАвтори реконструкції: В. Трегубов, К. ТрегубовМісце розташування: м. Полтава, Соборний майдан
Про локацію:

Відтворений фрагмент укріплення дерев’яної полтавської фортеці з частиною чатового бастіону унаочнює захисні…

Читати далі

Відтворений фрагмент укріплення дерев’яної полтавської фортеці з частиною чатового бастіону унаочнює захисні споруди, які були властиві більшості фортець Гетьманщини кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття. Вежа захищала місто-фортецю з боку полтавського Подолу – низинної території долини річки Ворскла – тому й має відповідну назву.

З Подільської вежі, яка розташована на Івановій горі, відкривається чудовий краєвид на «місто на трьох пагорбах», як іноді називають Полтаву. Звідси добре видно Інститутську гору, а також Монастирську з ансамблем Хрестовоздвиженського монастиря – історико-архітектурної пам’ятки середини ХVІІ – ХІХ століття.

Історія:

Справжнє історичне місце розташування Подільської вежі – на місці теперішньої Білої альтанки. 1430 року місто вперше…

Читати далі

Справжнє історичне місце розташування Подільської вежі – на місці теперішньої Білої альтанки. 1430 року місто вперше згадано під нинішньою назвою – Полтава, яка походить від назви однойменної річки-струмка Лтава, що брала свій початок із Миколаївської гірки і текла Мазурівським яром на Поділ до Ворскли. Саме з Подільської вежі в погожі осінні та весняні дні можна побачити старе русло річки, назва якої зі скіфо-сарматської мови перекладається як «біла ріка».

У І-й пол. ХVІІ століття Полтава стає одним із важливих стратегічних населених пунктів півдня Польської держави, центром взаємозв’язків із Кримським ханством. У 1641 році Полтава вже справжнє місто, яким володіє Мартин Калиновський – васал наймогутнішого магната Речі Посполитої Ієремії Вишневецького. Місто стає одним із населених пунктів Задніпровських володінь роду Вишневецьких, загальна чисельність яких складала понад п’ять десятків. У першій половині 40-х років ХVІІ століття Полтава збільшується територіально, з’являються нові поселення-слобідки поза її межами: Кулики, Кривохатки, Поділ, Кобищани, Павленки, Браїлки, Пушкарівка. Власне Полтава, вірогідно в цей час, отримує герб роду князів Вишневецьких у вигляді лука зі стрілою донизу, зображеного на щиті, по кутках якого чотири золоті зірки. Окрім герба, місто отримує печатку, тут будують магістрат – тобто всі наочні ознаки того, що місту надано магдебурзьке право.

Напередодні Визвольної війни проти магнатської Польщі 1648–1657 років Полтава стає важливим центром селянсько-козацьких повстань на чолі з Тарасом Трясилою (1635 р.) та Павлом Бутом-Павлюком (1637 р.). Активну участь у ході останнього брав батько легендарної поетеси-співачки, єдиної жінки, що належала до когорти кобзарів, уродженки Полтави Марусі Чурай – Гордій Чурай. А у часи Хмельниччини козаки Полтавського полку на чолі з полковником Мартином Пушкарем брали участь в облозі Львова і Замостя (1648 р.), в битві під Берестечком (1651 р.) і Жванцем (1653 р.).

Напередодні Великої Північної війни Московії проти Швеції полтавська фортеця оновлюється. Висота відтвореної Подільської дерев’яної вежі – 8 метрів, вона має два поверхи, причому верхній – розширений. Розмір нижнього зрубу – 3,5х3,5 метри. На вежу ведуть східці, яких, звісно, в історичному минулому не було (їх зробили для зручності туристів).