ua
Закрити
Стежка легенд
Проект Vodafone Україна та Полтавської міської ради
Пройди стежкою легенд Полтави та збери підкови на удачу

Полтава – казкове місто, сповнене легенд. Одна з них – про удачу, яку здобуде кожен, хто знайде підкову на своєму шляху. Підкова, як...

Читати далі

Полтава – казкове місто, сповнене легенд. Одна з них – про удачу, яку здобуде кожен, хто знайде підкову на своєму шляху. Підкова, як розповідають полтавчани, не тільки оберіг, це талісман, що неодмінно подарує удачу – справжню удачу на довгі роки. Вже декілька сотень років мандрівники, що відвідують Полтаву, розшукують підкови, щоб повернутися додому з впевненістю в успіху. За легендою, кожному, хто прагне удачі, необхідно пройти Полтавою, знайти легендарну стежку, на якій ще з козацьких часів залишилися підкові удачі. І кожен мандрівник, якщо він буде насправді уважним та дбайливим, неодмінно знайде всі підкови, що принесуть удачу і здійснення будь-яких, самих сміливих бажань. В наші часи, часи високих технологій та миттєвого зв’язку, не просто зустріти на дорозі підкову, загублену вершником на норовистому коні, але тих хто вірить в успіх, очікує винагорода. Полтава завжди готова зустрічати гостів, тож навіть в сьогодні ви знайдете удачу в Полтаві. Відправляйтесь стежкою легенд, і ви знайдете всі підкови, що розташовані на вашому шляху до удачі! Будьте впевненими і вірте в свою удачу – вона чекає на вас саме в Полтаві!




«Полтавський літературно-меморіальний музей Панаса Мирного»Дата відкриття: 1940р.Дата спорудження: жилий будинок кін. ХІХ ст. – пам’ятка історії національного значення, охоронний № 160004-НМісце розташування: вул. Панаса Мирного, 56, м. Полтава.
Про локацiю:

На затишній полтавській околиці в будинку 1860 року розташований музей-садиба класика української літератури Панаса Мирного (П. Я. Рудченка). Панас Мирний придбав садибу на 3-ій Кобищанській вулиці, нині названій його іменем, у березні 1903-го. Сімнадцять останніх років життя він невтомно працював. Завершував роман «Повія», написав поему в прозі «Сон», оповідання «Робота», «Дурниця» і «Пригода з «Кобзарем», а також вірші, нариси, статті.

Iсторiя:

У різний час в садибі класика української літератури рубежу ХІХ – поч.. ХХ ст.. побували корифеї української сцени І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський, М. Садовський. Панас Рудченко вітав у своїй гостинній оселі…

Читати далi

У різний час в садибі класика української літератури рубежу ХІХ – поч.. ХХ ст.. побували корифеї української сцени І. Карпенко-Карий, П. Саксаганський, М. Садовський. Панас Рудченко вітав у своїй гостинній оселі цвіт української інтелігенції: Олену Пчілку й X. Алчевську, М. Коцюбинського й В. Стефаника, Г. Хоткевича й В. Самійленка, М. Старицького і Ю. Романчука. Усі вони приїжджали в 1903 році на відкриття пам’ятника І. Котляревському. Клавішів фортепіано, яке належало дружині Панаса Мирного, торкалися руки Лесі Українки, Миколи Лисенка та Марії Заньковецької. Дивні звуки цього інструменту виробництва фірми «Кrusсеll» і зараз чарують відвідувачів.
У 1938-1939 роках ініціаторами створення музею були викладач української літератури Полтавського педінституту Г.А. Нудьга та колишній співробітник Полтавської казенної палати П.О. Репетін. Роботу з упорядкування літературної спадщини Панаса Мирного очолив син письменника Михайло Панасович Рудченко.
Юридично ж і фактично музей почав існувати з 1 квітня 1940 року, коли були відпущені кошти на його утримання і на реставрацію будинку. А першим директором призначили середнього сина письменника М.П. Рудченка, який більше двох десятиліть (1940-1961) обіймав цю посаду.
Тяжкі воєнні роки перервали творчу роботу наукових працівників музею. Найбільш цінні експонати були евакуйовані до Уфи. Німецьке походження дружини Панаса Мирного Олександри Михайлівни та чудове знання мови допомогли зберегти від знищення будинок, меблі та особисті речі письменника.
1951 року на подвір’ї садиби відкрито пам’ятник Панасові Мирному (скульптор О.П. Олійник, архітектор М.К. Вронський).