ua
Закрити
Стежка легенд
Проект Vodafone Україна та Полтавської міської ради
Пройди стежкою легенд Полтави та збери підкови на удачу

Полтава – казкове місто, сповнене легенд. Одна з них – про удачу, яку здобуде кожен, хто знайде підкову на своєму шляху. Підкова, як...

Читати далі

Полтава – казкове місто, сповнене легенд. Одна з них – про удачу, яку здобуде кожен, хто знайде підкову на своєму шляху. Підкова, як розповідають полтавчани, не тільки оберіг, це талісман, що неодмінно подарує удачу – справжню удачу на довгі роки. Вже декілька сотень років мандрівники, що відвідують Полтаву, розшукують підкови, щоб повернутися додому з впевненістю в успіху. За легендою, кожному, хто прагне удачі, необхідно пройти Полтавою, знайти легендарну стежку, на якій ще з козацьких часів залишилися підкові удачі. І кожен мандрівник, якщо він буде насправді уважним та дбайливим, неодмінно знайде всі підкови, що принесуть удачу і здійснення будь-яких, самих сміливих бажань. В наші часи, часи високих технологій та миттєвого зв’язку, не просто зустріти на дорозі підкову, загублену вершником на норовистому коні, але тих хто вірить в успіх, очікує винагорода. Полтава завжди готова зустрічати гостів, тож навіть в сьогодні ви знайдете удачу в Полтаві. Відправляйтесь стежкою легенд, і ви знайдете всі підкови, що розташовані на вашому шляху до удачі! Будьте впевненими і вірте в свою удачу – вона чекає на вас саме в Полтаві!




«Дзвіниця Успенського собору»Дата відкриття: 1801 рікМісце розташування: м. Полтава, Соборний майдан, 1
Про локацію:

Соборна дзвіниця збереглася у своєму первинному вигляді з моменту побудови, вистоявши буремні…

Читати далі

Соборна дзвіниця збереглася у своєму первинному вигляді з моменту побудови, вистоявши буремні 30-ті роки ХХ століття, часи Другої світової та не менш драматичні повоєнні роки. Дивом сорокаметрову споруду дзвіниці оминула трагічна доля стати п’єдесталом для пам’ятника «вождю народів» Й.Сталіну. Дякувати Богові, це божевілля не здійснилось, залишивши нам унікальну культову споруду, що поєднує риси двох стилів – пізнього бароко з раннім класицизмом, характерним проявом якого є високий шпиль споруди.

Справжньою окрасою Успенської дзвіниці, її гучним голосом, що лунав далеко поза межами міста, був двохтонний дзвін «Кизи-Кермен» (в перекладі з татарської мови – «дівоча фортеця»). Дзвін було відлито у 1695 році відомим київським майстром Афанасієм Петровичем із трофейних гармат однойменної турецької фортеці, яку захопили козаки Полтавського полку на чолі з полковником Павлом Герциком (сучасне місто Берислав Херсонської обл.). З метою покращення гучності й тембру голосу дзвону при його виливанні було додано понад 400 кг срібла. До 1876 року «Кизи-Кермен» перебував на третьому ярусі дзвіниці й був ударною частиною головного міського годинника, який розміщувався на останньому четвертому ярусі. 1930 року дзвін було знято. Як металобрухт «Кизи-Кермен» у роки Другої світової війни відправлено до Красноярська – міста, куди евакуювався Полтавський тепловозоремонтний завод, на балансі якого знаходився дзвін. Лише у 1956 році дзвін «Кизи-Кермен» повертається до Полтави. Нині рідкісну пам’ятку ливарного мистецтва можна побачити в «Гетьманській залі» Полтавського краєзнавчого музею імені В.Кричевського.

Проте вже у наші часи відповідно до державної програми відтворення видатних пам’яток історико-архітектурної спадщини України полтавський Свято-Успенський собор, що належав до рідкісного перехідного архітектурного типу міських і монастирських соборів кінця ХVІІІ століття, у 1999 році внесено до списку унікальних пам’яток національної культури, які підлягали першочерговому відновленню. 28 серпня 1995 року на храмове свято було здійснено закладання першої цеглини відбудови собору. І на день міста 23 вересня 2004 року новоспоруджений собор було освячено.

Нові дзвони Успенської дзвіниці, які виготовлено на Полтавському тепловозоремонтному заводі, було освячено 9 травня 2004 року архієпископом Полтавським і Кременчуцьким Євсевієм (Київський патріархат). Найбільший, вагою 240 кг, отримав назву «Красуня Полтава», інші – на честь славетних земляків Івана Котляревського і Панаса Мирного.