ua
Закрити
Стежка легенд
Проект Vodafone Україна та Полтавської міської ради
Пройди стежкою легенд Полтави та збери підкови на удачу

Полтава – казкове місто, сповнене легенд. Одна з них – про удачу, яку здобуде кожен, хто знайде підкову на своєму шляху. Підкова, як...

Читати далі

Полтава – казкове місто, сповнене легенд. Одна з них – про удачу, яку здобуде кожен, хто знайде підкову на своєму шляху. Підкова, як розповідають полтавчани, не тільки оберіг, це талісман, що неодмінно подарує удачу – справжню удачу на довгі роки. Вже декілька сотень років мандрівники, що відвідують Полтаву, розшукують підкови, щоб повернутися додому з впевненістю в успіху. За легендою, кожному, хто прагне удачі, необхідно пройти Полтавою, знайти легендарну стежку, на якій ще з козацьких часів залишилися підкові удачі. І кожен мандрівник, якщо він буде насправді уважним та дбайливим, неодмінно знайде всі підкови, що принесуть удачу і здійснення будь-яких, самих сміливих бажань. В наші часи, часи високих технологій та миттєвого зв’язку, не просто зустріти на дорозі підкову, загублену вершником на норовистому коні, але тих хто вірить в успіх, очікує винагорода. Полтава завжди готова зустрічати гостів, тож навіть в сьогодні ви знайдете удачу в Полтаві. Відправляйтесь стежкою легенд, і ви знайдете всі підкови, що розташовані на вашому шляху до удачі! Будьте впевненими і вірте в свою удачу – вона чекає на вас саме в Полтаві!




«Ансамбль Круглої площі»Дата створення: 1809–1840 рокиАвтори: А.Захаров, М.Амвросимов, М.Бонч-БруєвичМісце розташування: м. Полтава, Жовтневий парк (центр міста)
Про локацію:

Доленосною подією, яка вплинула на подальшу історію розвитку Полтави та її архітектурне обличчя, була…

Читати далі

Доленосною подією, яка вплинула на подальшу історію розвитку Полтави та її архітектурне обличчя, була червнева битва 1709 року між арміями шведського короля Карла ХІІ і московського царя Петра І. Коли майже через століття внаслідок чергової зміни адміністративно-територіального устрою тодішньої Малоросії постало питання про визначення нової губернії, то замість Лубенської (Лубни – центр колишніх Задніпровських володінь роду Вишневецьких, так звана Вишневеччина), чи Роменської (Ромни – місце проведення другого за товарообігом в імперії Іллінського ярмарку) стала новостворена Полтавська губернія, головним містом якої стає Полтава.

«Хрещеним батьком» нового статусу міста був генерал-губернатор Малоросійської губернії С. Вязьмітинов. За його наполяганням невеличке, до восьми тисяч осіб населення, провінційне містечко, яке ні за своєю промислово-господарською та культурологічною потужністю навіть і близько неможливо було поставити до ряду імовірних губернських столиць, у березні 1802 року оголошують губернським центром. Єдиним аргументом на користь Полтави була значущість Полтавської битви в процесі становлення Російської імперії.

Серед невідкладних завдань губернської влади стало визначення нового центру міста, адже колишній історичний центр Дитинець (Іванова гора) за браком простору не міг розмістити усі необхідні адміністративні установи губернської Полтави. Для здійснення масштабних перетворень на запрошення генерал-губернатора О.Куракіна до міста приїздить талановитий молодий архітектор М.Амвросимов. Приїзд останнього був зумовлений єдиною вимогою – перетворити Полтаву в малий Петербург. Прибувши до Полтави М.Амвросимов відмовляється від початкового лінійного розбивання центру міста на кшталт петербурзького генплану, натомість пропонує розмістити адміністративні будівлі по колу на новій площі з домінантою у вигляді монументу Слави.

Враховуючи величезне значення полтавської перемоги (27 червня 1709 року) в ході Великої Північної війни (1700–1721 роки), з часом радянські історики починають ототожнювати і шукати спільні риси поміж полтавською Круглою та петербурзькою Двірцевою площами. Чомусь зовсім нехтується хронологія будівництва обох площ, коли йдеться про Полтаву як про малий Петербург чи то Петербург у мініатюрі. При цьому, здається, навмисно «забувається» відмінний концептуальний підхід у розробці планування центральної частини обох міст, зумовлений ландшафтом. Адже планування у Полтаві радіально-кільцеве – так, як це дозволяла зробити Ворскла, а от планування Петербурга –лінійно-магістральне, обабіч невських рукавів.

Формування Круглої площі Полтави діаметром 345 метрів тривало впродовж 1805–1811 років коштом відомого мецената Семена Кочубея. За цей час від Успенської дзвіниці в бік нового центру прокладено Олександрівську вулицю (сучасна Жовтнева). А на площі, де, за переказами, полтавці зустрічали військо Петра І після Полтавської битви, за проектами відомого столичного архітектора Андріана Захарова споруджують вісім губернських адміністративних будівель.

Уже 1811 року центр Полтави мав вигляд колоподібної площі, по периметру якої розмістилися сім із восьми адміністративних будівель міста. А сама площа була пронизана класичною восьмирадіальною системою розбивання вулиць, кожна з яких виходила у напрямку важливих будівель старої Полтави, переважно церков. При цьому найбільша магістраль – вулиця Олександрівська – проходила через центр площі.

Нині винятковою особливістю ансамблю полтавської Круглої площі є те, що проекти «зразкових» будівель губернських міст, які розроблено архітектором А.Захаровим, зібрані воєдино лише в Полтаві, репрезентуючи унікальний – єдиний на теренах колишнього СРСР – композиційно завершений архітектурний ансамбль доби губернського класицизму.